Кодекс безпечного освітнього середовища.

Додаток

до протоколу засідання

педагогічної ради №2

від 09.10.2024

СХВАЛЕНО

Рішенням педагогічної ради

Опорного закладу «Дібрівський ліцей»

протокол №2 від 09.10.2024

КОДЕКС

БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ОПОРНИЙ ЗАКЛАД

«ДІБРІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ»

ПЕРЕДМОВА

Кодекс безпечного освітнього середовища (КБОС) розроблений на підставі методичного посібника за загальною редакцією Цюмак Т.П., Бойчук Н.І.

Реформа освіти в Україні набирає обертів. З огляду на процес децентралізації влади, перед територіальними громадами постає питання і управління освітою. Створення ефективної системи освіти є завданням складним і надзвичайно відповідальним. Тому для освітян важливо мати дієвий інструментарій для цієї роботи. Ним може стати документ закладу «Кодекс безпечного освітнього середовища» (далі - КБОС). Головною метою КБОС у закладі є навчання здобувачів освіти та вчителів безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист здобувачів від усіх проявів насильства, дискримінації та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчальних закладів). Він реалізується завдяки розробці та запровадженню закладом освіти критеріїв безпеки здобувачів і викладачів, знайомству з особливостями функціонування безпечного освітнього середовища. Водночас КБОС передбачає навчання здобувачів, батьків, працівників закладів освіти правилам безпечної поведінки особистості, формування навичок уникнення потенційних ризиків і небезпек, а також навичок подолання труднощів у власному житті.

ВСТУП

Ми усі є свідками активізації таких негативних явищ серед молоді, як насильство, кібертретирування, секстинг, дискримінація, булінг. Все це не може не викликати стурбованості й посиленої уваги широких кіл громадськості, освітян і батьків. Цілком логічно, що виникає необхідність захистити, убезпечити, попередити наслідки впливу на особистість несприятливих факторів і чинників. Особливо це актуально для освітнього закладу, адже будь-яке соціальне середовище, зокрема й освітнє, впливає на перебіг у ньому життєдіяльності людини, оскільки складається із сукупності матеріальних ресурсів, психологічних факторів, міжособистісних відносин. Для здобувачів несприятливі впливи середовища виявляються, насамперед, у вигляді складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні (конфліктів з батьками, друзями, вчителями тощо), проявах фізичного, психологічного та емоційного насильства (ігноруванні, приниженні, погрозах, недоброзичливому ставленні), дії несприятливих факторів, пов'язаних з процесом навчання.

Сучасне освітнє середовище створює неповторне індивідуалізоване та персоналізоване враження, де у кожного є можливість відшукати себе. Науковці й практики трактують освітнє середовище, як частину життєвого, соціального середовища людини, яка виявляється у сукупності усіх освітніх факторів, що безпосередньо або опосередковано впливають на особистість у процесах навчання, виховання та розвитку; є певним виховним простором, в якому здійснюється розвиток особистості.

Основним завданням сучасної школи є створення безпечного освітнього середовища, забезпечення прав свобод та інтересів дітей. Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи.

Головним принципом для всіх дій працівників Опорного закладу «Дібрівський ліцей» є необхідність діяти в інтересах дитини. Кожен працівник повинен ставитися до дітей з повагою та враховувати їхні потреби. Використання працівником будь-якої форми насильства проти дитини є неприйнятними. Працівники освітнього закладу повинні діяти відповідно до чинного законодавства України та у межах своїх повноважень, використовуючи:

- взаєморозуміння;

- взаємоповагу;

- дружню атмосферу;

- пріоритет прав людини;

- толерантність;

- постійний розвиток;

- активну життєву позицію;

- здоровий спосіб життя;

- людяність;

- порядність;

- повагу до приватного життя.

У ліцеї створено «Кодекс безпечного освітнього середовища» (КБОС), згідно принципів, які регулюють стосунки між усіма учасниками освітнього процесу. Головною метою КБОС є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників закладу освіти). Працівники ліцею повинні діяти відповідно до правил освітнього закладу в межах своїх повноважень.

Розділ І

Основні завдання кодексу

Визначити поняття «булінгу» та його видів, виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу.
Відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, батьків на освітнє середовище закладу.
Обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу.
Скласти доступний алгоритм реагування та протидії булінгу.
Сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації ліцею, батькам щодо організації безпечного середовища в навчальному закладі.

Розділ II

Визначення чинників ризику насильства проти дитини та реагування на них

1. Працівники навчального закладу мають знати чинники ризику насильства проти дитини та звертати на них увагу в рамках своїх службових обов’язків.

2. Якщо виявлено чинники ризику, працівники освітнього закладу повинні повідомити про них батькам і надати їм інформацію про можливості для отримання підтримки, а також заохотити їх до вирішення проблеми.

3. Працівники повинні постійно контролювати стан і благополуччя дитини.

Розділ IІІ

Порядок реагування у випадках насильства проти дітей

Якщо працівник навчального закладу підозрює, що дитина стала жертвою насильства, він повинен надати інформацію про це в письмовій формі класному керівнику, директору.

Класний керівник викликає батьків або опікунів дитини, яка може бути жертвою насильства, і повідомляє їм про це.
Класний керівник повинен підготувати опис ситуації дитини в освітньому закладі та в родині на підставі бесід з дитиною, вчителями, однолітками та батьками і розробити план допомоги дитині.
План допомоги має включати рекомендації з таких питань:

вжиття заходів для забезпечення безпеки дитини, у тому числі повідомлення компетентних служб про можливий випадок насильства;
підтримка, яку освітній заклад повинен запропонувати дитині;
направлення дитини до спеціалізованого центру для отримання допомоги (за потреби).

Окремі та складні випадки:

У більш складних випадках (пов’язаних із сексуальним насильством, жорстоким фізичним або психологічним насильством) керівник закладу повинен створити групу реагування, до складу якої можуть входити класний керівник, директор та інші працівники освітнього закладу, обізнані із ситуацією або добре знайомі з дитиною (надалі – група реагування).
Група реагування повинна підготувати план надання допомоги дитині, який відповідає чинним вимогам та базується на матеріалах та іншій інформації, зібраній членами групи.
Якщо про можливий випадок насильства проти дитини повідомляється її батькам або опікунам, створення групи реагування є обов’язковим. Група має призначити батькам або опікунам зустріч для обговорення проблеми, під час якої батькам або опікунам може бути повідомлено про те, що можливий випадок насильства буде розслідуватися зовнішньою організацію для забезпечення об’єктивності розслідування. Необхідно вести протокол такої зустрічі.
Класний керівник повинен представити план надання допомоги дитині її батькам або опікунам, рекомендуючи щільну співпрацю під час його виконання.
Класний керівник повинен поінформувати батьків або опікунів дитини про обов’язок освітнього закладу повідомити про можливий випадок насильства компетентні органи (прокуратуру, поліцію, суд, службу з питань сім’ї/опікунства).
Після того, як класний керівник поінформував батьків, директор ЗЗСО повинен повідомити про можливий злочин прокуратуру, поліцію, службу в справах сім’ї та неповнолітніх.
Відповідальність за подальші дії несуть органи, згадані у попередньому пункті.
Якщо про можливий випадок насильства проти дитини повідомляється батькам або опікунам дитини, але факт такого випадку не підтверджений, батьки або опікуни дитини мають отримати інформацію про це в письмовій формі.
При реагуванні на повідомлення про випадок насильства розробляється таблиця вжитих заходів (втручання).
Таблиця має знаходитися в особовій справі дитини.
Усі працівники навчального закладу, яким стало відомо про випадок насильства, або будь-які дії пов’язані з цим питанням в межах своїх службових обов’язків, повинні зберігати конфіденційність, за винятком інформації, яка передається компетентним органам відповідно до порядку реагування.

Розділ ІV

БУЛІНГ

Булінг (знущання, цькування, залякування) - це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили.

Булінг проявляється у багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

Стаття 1. Вербальний булінг

Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Стаття 2. Фізичний булінг

Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Стаття 3. Соціальний булінг

Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

Стаття 4. Кіберзалякування

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Булінг – це насильство

ПРОЯВИ, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
неврівноважена поведінка;
агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
різка зміна звичної для дитини поведінки;
уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
відлюдкуватість, уникнення спілкування;
ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
занижена самооцінка, наявність почуття провини;
поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
схильність до пропуску навчальних занять;
відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;
депресивні стани;
аутоагресія (самоушкодження);
суїцидальні прояви;
явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
намагання приховати травми та обставини їх отримання;
скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття;
пошкодження чи зникнення особистих речей;
вимагання особистих речей, їжі, грошей;
жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

ОЗНАКАМИ БУЛІНГУ Є:

систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій;
умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
інші правопорушення насильницького характеру.

ДО БУЛІНГУ (цькування)

в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях:

навчальні приміщення;
приміщеннями для занять спортом;
коридори, роздягальні, вбиральні, їдальня тощо та (або) за межами закладу освіти;
під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

штраф від 850 до 1700 грн
громадські роботи від 20 до 40 годин

булінг вчинений повторно протягом року або групою осіб

штраф від 1700 до 3400 грн;
громадські роботи від 40 до 60 годин

неповідомлення керівником закладу освіти органам національної поліції про випадки цькування

штраф від 850 до 1700 грн;
виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку

*Застосовується до дітей від 16 років та батьків чиї діти вчинили булінг у віці від 14 до 16 років

Про порядок реагування на випадки булінгу (цькування)

в Опорному закладі «Дібрівський ліцей»

Педагогічні або інші працівники ліцею у разі, якщо виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

негайно вжити заходів, аби припинити небезпечний вплив за потреби надати домедичну допомогу, звернутися до медпрацівника закладу, викликати бригаду екстреної медичної допомоги;
за потреби звернутися до територіального підрозділу Національної поліції України;
повідомити директора ліцею та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу.

ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (цькування)

Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору школи.
Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу(цькування) здійснюється відповідно до поданих заяв про випадки булінгу (цькування), (далі – Заява (Додаток 1))
Заяви, що надійшли на електронну пошту школи отримує секретар, зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.
Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто директор школи або його заступник.
Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
Датою подання заяв є дата їх прийняття.
Розгляд Заяв здійснює директор школи з дотриманням конфіденційності.

ВІДПОВІДАЛЬНА ОСОБА

Відповідальною особою призначається працівник школи з числа педагогічних працівників.
До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення директора школи.
Відповідальна особа призначається наказом директора школи.
Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу

Положення про комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) в

Опорному закладі «Дібрівський ліцей»

І. Повноваження членів комісії Повноваження голови комісії:

організовує роботу комісії;
відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях;
визначає перелік питань, що підлягають розгляду;
визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії.

У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник голови комісії. У разі відсутності голови комісії та заступника обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря. У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням голови комісії або заступника голови.

Секретар комісії:

забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії;
веде протоколи засідання комісії.

Члени комісії мають право:

вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.
висловлювати окрему думку усно або письмово;
брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;
подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;
ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку боулінгу, брати участь у їх перевірці;

Члени комісії зобов’язані:

брати участь у голосуванні.
виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;
не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
особисто брати участь у роботі комісії;

ІІ. Порядок роботи комісії

2.1. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

законності;
верховенства права;
поваги та дотримання прав і свобод людини;
неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);
відкритості та прозорості;
конфіденційності та захисту персональних даних;
невідкладного реагування;
комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);
нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних».

2.2. До завдань комісії належать:

а) збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;

б) розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві. У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;
визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування) відповідно до Порядку (Додаток 2 );
моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;
надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;
надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

2.3. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

2.4. Засідання комісії є правочинним у разі участі в ньому не менш як двох третіх її складу.

2.5. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

2.6. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

2.7. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою (Додаток 3), що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

2.8. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів конфіденційності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.
ставити питання по суті розгляду;
ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

2.9. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

2.10. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

РЕАГУВАННЯ НА ДОВЕДЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ

На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор школи:

повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

Заходи здійснюються заступником директора з навчально-виховної роботи у взаємодії з практичним психологом школи та затверджуються директором закладу.
З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ

Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно - правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.
Організація роботи гуртків, факультативів із психології.
Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.
Батьківські збори - це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.
Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.
Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.
Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Розділ V

Принципи захисту особистих даних дитини

Особисті дані дитини мають бути захищені, згідно з положеннями Закону України

«Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297- VI (зі змінами внесеними 19.08.2022 у зв’язку з російською агресією)

Працівники Опорного закладу «Дібрівський ліцей», які працюють з особистими даними дітей, повинні зберігати їх конфіденційність і вживати заходів для їх захисту від несанкціонованого доступу.
Особисті дані дитини надаються лише тим особам і організаціям, які мають на це право, згідно із законодавством.
Працівники закладу мають право працювати з особистими даними дитини та надавати їх в рамках розслідування, яке проводиться міждисциплінарною групою. Працівник навчального закладу може використовувати інформацію про дитину з освітньою або навчальною метою лише за умови анонімності дитини та неможливості її ідентифікації за допомогою такої інформації.
Працівник навчального закладу не має права надавати інформацію про дитину, її батьків чи опікунів представникам засобів масової інформації (ЗМІ.)
У виключних ситуаціях, якщо це є обґрунтованим, працівник навчального закладу може звернутися до батьків або опікунів дитини за дозволом надати їхні контактні дані представникам засобів масової інформації. Такі дані надаються лише за умови отримання дозволу від батьків.
Працівники освітнього закладу не мають права надавати можливість представникам засобів масової інформації встановлювати контакт з дітьми.
Працівники ліцею не мають права розмовляти з представниками засобів масової інформації про дітей, їхніх батьків чи опікунів. Це також стосується ситуацій, коли працівник навчального закладу вважає, що його висловлювання не записуються.
У виняткових ситуаціях, якщо це є обґрунтованим, працівник навчального закладу може мати розмову з представниками засобів масової інформації про дитину або її батьків (опікунів) за умови згоди на це батьків (опікунів) у письмовій формі.
Представники засобів масової інформації можуть отримувати дозвіл на доступ до окремих приміщень навчального закладу для підготовки матеріалів для ЗМІ за рішенням директора освітнього закладу.

Принципи захисту зображень

Визнаючи право дітей на приватність і захист особистих інтересів, заклад освіти повинен захищати зображення дітей.

Працівники навчального закладу не мають права давати дозвіл на фото, відеозйомку дітей або їх аудіозапис на території навчального закладу без попередньої згоди батьків або опікунів дитини в письмовій формі.
Для отримання згоди батьків (опікунів) для фото-, відеозйомки дитини працівник закладу має звернутися до них, згідно з процедурою для отримання такого дозволу. Не дозволяється надавати представникам ЗМІ контактні дані батьків (опікунів) дитини без їх попередньої згоди.
Якщо зображення дитини є лише частиною великого зображення, наприклад, публічного заходу, пейзажу, зборів тощо, дозвіл батьків (опікунів) на фото-, відеозйомку не є необхідним.
Оприлюднення працівником навчального закладу зображення дитини в будь-якому вигляді (фото-, відео- або аудіозапису) потребує попередньої згоди батьків або законних опікунів дитини в письмовій формі.
Згаданий в п.1 дозвіл повинен містити дані про те, де буде оприлюднено запис або зображення, та в якому контексті його буде використано.

Принципи доступу дітей до мережі Інтернет

Надаючи дітям доступ до мережі Інтернет, заклад зобов’язаний вжити всіх заходів для захисту їх від матеріалів, які можуть зашкодити їхньому належному розвитку, зокрема, має бути встановлено останню версію спеціального програмного забезпечення для такого захисту.
На території закладу освіти дитина може мати доступ до мережі

Інтернет у таких випадках:

під наглядом учителя на заняттях з вивчення комп’ютера (уроки інформатики);
без нагляду вчителя – на комп’ютерах навчального закладу, призначених для цього (вільний доступ).

Коли дитина отримує доступ до мережі Інтернет під наглядом працівника навчального закладу, останній має розповісти дитині про принципи безпечного користування мережею Інтернет. Крім того, працівник навчального закладу відповідає за забезпечення безпеки дітей при використанні мережі Інтернет під час занять.

4. На комп’ютерах навчального закладу, призначених для вільного доступу до мережі Інтернет, мають буди постійно доступними навчальні матеріали з безпечного користування нею. Вчитель навчального закладу повинен забезпечити на території освітнього закладу на всіх комп’ютерах з доступом до мережі Інтернет встановлення та регулярне оновлення таких елементів:

програмне забезпечення для блокування доступу до небажаних ресурсів;
програмне забезпечення для контролю користування дітьми мережею Інтернет;
антивірусне програмне забезпечення;
програмне забезпечення для блокування спаму;
мережевий захист (брандмауер).

5. Програмне забезпечення, згадане в п.1, має оновлюватися щонайменше один раз на місяць.

6. Вчитель має щонайменше один раз на місяць перевіряти, чи не має небезпечних матеріалів на комп’ютерах з доступом до мережі Інтернет. Якщо такі матеріали виявлено, він має визначити, хто використовував комп’ютер, коли було завантажено такі матеріали.

7. Вчитель має повідомити директора про дитину, яка використовувала комп’ютер для завантаження небезпечних матеріалів.

8. Директор повинен провести розмову з такою дитиною стосовно безпечного використання мережі Інтернет.

Розділ VІ

МОНІТОРИНГ КБОС

Директор закладу призначає уповноважену особу за реалізацію Кодексу безпечного освітнього середовища.
Призначена особа відповідає за реалізацією антибулінгового кодексу, реагування на будь-які сигнали щодо його порушення, а також за внесення пропозицій стосовно внесення змін до антибулінгового кодексу.
Кожні півроку відповідальна особа повинна проводити загальний моніторинг рівня виконання вимог антибулінгового кодексу працівниками закладу. Зразок анкети для проведення моніторингу наведено в Додатку 4.
Під час проведення такого загального моніторингу працівники закладу можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до антибулінгового кодексу та повідомляти про порушення його вимог на території ліцею.
На основі результатів анкет працівників закладу відповідальна особа має підготувати звіт та передати його директору ліцею.
Враховуючи результати моніторингу, директор закладу повинен внести необхідні зміни до антибулінгового кодексу безпечного освітнього середовища.

І. Функціональні обов’язки відповідального за моніторинг дотримання положень КБОС

Отримання повідомлень про ризики для дітей і реагування на них.
Проведення не рідше ніж один раз на рік загального моніторингу рівня виконання вимог КБОС та реагування на будь-які сигнали щодо його порушення. Для цього можна використовувати метод анкетування, опитування тощо. Під час проведення такого загального моніторингу працівники закладу мають змогу подавати пропозиції щодо внесення змін до КБОС та повідомляти про порушення його вимог на території закладу.
Надання пропозицій щодо внесення можливих змін у КБОС.
Підготовка звіту за результатами анкет працівників закладу та подання його директору школи.
Враховуючи результати моніторингу, директор закладу повинен внести необхідні зміни до КБОС та повідомити про них працівників:

консультування працівників закладу щодо конкретних випадків порушення безпеки дитини;
роз’яснення у разі потреби батькам, дітям положень КБОС, надання інформації щодо їх змін;
інформування (у разі потреби) про випадки порушення безпеки дитини (ризики, загрози, насильство) компетентних установ, таких як поліція, соціальні служби.

ІІ. Показники виконання вимог антибулінгового кодексу.

Опорний заклад «Дібрівський ліцей» запровадив та виконує Кодекс безпечного освітнього середовища.
У закладі запроваджено реалізацію антибулінгового кодексу, який містить принципи захисту дітей від насильства.
Стратегія і відповідні принципи захисту дітей дотримуються усіма учасниками освітнього процесу.
Стратегія визначає такі питання:

правила захисту особистих даних, які визначають методи збереження та поширення інформації про дітей;
правила захисту зображень дітей, які визначають, як можна знімати дітей на фото або відео та поширювати їх зображення;
правила доступу дітей до мережі Інтернет і їх захисту від шкідливих матеріалів, розміщених у ній, включно з призначенням особи або осіб, відповідальних за нагляд за безпечним використанням комп’ютерної мережі.
принципи безпечних відносин між працівниками закладу та дітьми, включно з повним описом поведінки, яка є неприйнятною при спілкуванні з дітьми.

5. Визначено осіб, відповідальних за реалізацію антибулінгового кодексу: адміністрація закладу, класні керівники, практичний психолог, учителі-предметники.

6. У закладі затверджено документ під назвою «Кодекс безпечного освітнього середовища Опорного закладу «Дібрівський ліцей», який затверджено рішенням педагогічної ради .09.2024 року протокол № 2.

ІІІ. Заклад освіти здійснює нагляд за своїми працівниками для запобігання випадків насильства проти дітей

Прийняття на роботу нових працівників із перевіркою їх біографічних даних, характеристик і придатності для роботи з дітьми.
У випадках, коли виникають підозри щодо можливих загроз безпеці дітей або застосування насильства проти дітей працівниками закладу, у закладі освіти завжди дотримуються вимог, зазначених у антибулінговому кодексі.

ІV. Заклад освіти проводить навчання своїх працівників з питань захисту дітей від насильства та надання їм допомоги у небезпечних ситуаціях

Усі працівники закладу ознайомлені з антибулінговим кодексом.
Усі працівники закладу знають, як розпізнати чинники ризику й ознаки насильства проти дітей, а також правові аспекти захисту дітей (обов’язковість втручання для залучення правоохоронної системи).

3. Класні керівники пройшли інструктаж з питань запобігання випадкам знущань над однолітками серед дітей і реагування на них.

4. Працівники закладу мають доступ до інформації про можливість отримання допомоги у випадках, коли підозрюється застосування насильства проти дітей, разом із контактними даними місцевих установ, які надають допомогу у надзвичайних ситуаціях.

V. Заклад освіти проводить навчання батьків з питань виховання без застосування насильства та захисту дітей від насильства

1. В закладі розміщена необхідна інформація щодо таких питань:

виховання дітей без застосування насильства;
захист дітей від насильства та зловживань, загрози для дітей у мережі Інтернет;
можливості для вдосконалення навичок виховання;
контактні дані установ, які надають допомогу у складних життєвих ситуаціях.

2. Усі батьки ознайомилися з антибулінговим кодексом.

VІ. У закладі освіти навчають дітей, як захистити себе від усіх форм насильства

У закладі на годинах спілкування обговорюються питання прав дитини та захисту від насильства і зловживань (також у мережі Інтернет).
Діти знають, до кого вони мають звертатися за порадами та допомогою у випадках насильства та булінгу.
У закладі функціонує «Скринька-Довіри».
У закладі є електронні та паперові (книги, брошури, листівки) навчальні матеріали для дітей з питань прав дитини, захисту від ризиків насильства та зловживань, правил безпечної поведінки у мережі Інтернет.
Діти мають доступ до інформації про права дитини та можливості отримання будь-якої допомоги у складних ситуаціях, зокрема про безкоштовні гарячі лінії для дітей і молоді (інформація розміщена на сайті школи та на стендах 1 поверху).

VІІ. Заклад освіти проводить моніторинг своєї діяльності та регулярно перевіряє її на відповідність прийнятим стандартам захисту дітей.

Прийняті правила та процедури для захисту дітей переглядаються щонайменше один раз на рік.
У рамках проведення контролю за дотриманням правил і процедур для захисту дітей у закладі проводяться консультації з дітьми та їхніми батьками (опікунами).
Щорічно готується внутрішній звіт про виконання антибулінгового кодексу.

Розділ VІI

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Кодекс БОС закладу стає чинним у день його оприлюднення.
Оприлюднення документа має відбутися таким чином, щоб він був доступний усім учасникам освітнього процесу (через його розміщення на сайті закладу).

(Додаток 1)

Директору

учня/учениці __класу

ПІБ

Адреса: ______________

_____________________

Моб. тел.____________

Заява

Я, ПІБ, учень/учениця __класу, повідомляю, що учень/учениця/учні __ класу (ПІБ) мене ображає/ображають. Неодноразово на уроці/перерві він/вона/вони (перераховуються види образ).

Прошу допомогти у вирішенні даної ситуації.

Дата Підпис